Вход Регистрация
Назад
Дневник

Без названия

Буває, відкриєш повідомлення, а звідти слова, як метелики летять, торкаючись до лиця та волосся. І ти сидиш, весь в пилку, починаєш світитись зсередини, тому що є люди на землі, з якими поговориш - як сонця вип'єш...
Вера, 60
0
200